Під час презентації проєкту Програми дій Уряду Міністр оборони України Денис Шмигаль представив нові інструменти підтримки оборонної промисловості, серед яких ключовим є запуск спеціального режиму Defence City. Водночас представники авіаційної галузі застерігають: без врахування авіаційного напрямку в стратегічних планах ініціатива може втратити ефективність. Адже саме авіація здатна стати локомотивом післявоєнного відновлення, пише “Ультра Новини”.

Деталі

Міністерство оборони України запроваджує нові інструменти підтримки оборонної промисловості, зокрема ініціативи Build with Ukraine і Build in Ukraine, а також так звану “данську модель”. Крім того, готується запуск спеціального режиму Defence City, який має забезпечити розвиток критично важливих виробників ОПК. 

Зазначимо, що “данська модель” – це механізм фінансування закупівель озброєння для ЗСУ через відшкодування контрактів з українськими виробниками, яку в 2024 році запровадили Україна та Данія. За цією схемою українська сторона формує детальний перелік проєктів, що потребують фінансування, а данські фахівці проводять детальну оцінку спроможностей рекомендованих компаній та аналізують їхній попередній досвід виконання контрактів. Унікальність цього підходу полягає в тому, що він не лише забезпечує оперативне постачання необхідного озброєння українським військовим, але й створює потужний стимул для розвитку вітчизняного оборонно-промислового комплексу.

“Безпека й оборона – серед основних пріоритетів. Президент України Володимир Зеленський поставив чіткі завдання в цій сфері, які будемо послідовно реалізовувати”, – заявив Денис Шмигаль під час презентації проєкту Програми дій Уряду.

У Міноборони також повідомили, що одним із ключових пріоритетів є продовження зміцнення міжнародної підтримки, у тому числі через взаємодію з партнерами через нові інструменти PURL та SAFE. Зокрема, до ініціативи SAFE на 150 млрд євро уже доєдналися 18 країн, які зможуть спільно з Україною брати участь у проєктах закупівлі зброї.

Увага буде приділена й тому, щоб щонайменше 50% коштів на озброєння йшли українським виробникам. Для цього Міноборони, стимулюватиме розвиток виробництва та впроваджуватиме відповідні механізми.

Разом із тим, коли Defence City пропонує нові інструменти підтримки для підприємств, які працюють на оборону, авіаційна галузь закликає парламентарів врахувати її потреби та взяти до уваги кроки, які сьогодні критично важливі для того, щоб армійська авіація літала на своїх “пташках” і виконувала відповідні завдання, авіаційні підприєства могли модернізувати виробництво, запускати нові проєкти та зберігати десятки тисяч робочих місць.

“Defence City не зможе досягнути максимальної результативності без авіації. Це не “просто галузь”, це стратегічна перевага, яку важливо не втратити. Наш заклик простий: дайте авіації шанс вижити і стати локомотивом післявоєнного відновлення”, – прокоментував поточну ситуацію Президент Аерокосмічної асоціації України Віктор Попов.

Очільник асоціації також зазначив, що Україні іноді звучать наративи, ніби літакобудування вже не існує. Але це − пряма калька з ворожої пропаганди, яка десятиліттями намагається нас переконати, що ми “нічого не можемо”. Насправді Україна має всі потужності й компетенції, щоб будувати літаки, розвивати авіацію і рухатися вперед. Віктор Попов погоджується із тим, що після початку повномасштабного вторгнення умови стали надскладними, багато підприємств втратили виробничі бази або були змушені релокуватися, але підкреслює, що потенціал зберігся, і якщо держава підтримає галузь, вона доведе свою силу.

Нагадаємо

16 липня Верховна Рада України ухвалила в першому читанні три ключові законопроєкти, що мають на меті запровадження спеціального правового режиму Defence City – для підтримки вітчизняного оборонно-промислового комплексу. Документи передбачають податкові, митні та бюджетні пільги для учасників спеціального режиму – до 2036 року. 

Водночас авіаційна галузь забила  на сполох через ігнорування її позиції при формуванні режиму Defence City, а також через занадто жорсткі критерії для резидентів, які б не змогли виконати навіть такі флагмани авіації як “Антонов” та “Мотор Січ”. 

За словами нардепки Ніни Южаніної, включення основних авіаційних компаній до спеціального режиму вважається беззаперечно необхідним.

Своєю чергою, депутат  Михайло Цимбалюк коментуючи авіацію у Defence City  заявив, що державна підтримка важлива для підприємств усіх форм власності, адже саме в синергії вони здатні відновити могутність України в авіабудуванні.

Додамо

У розпорядженні “Ультра Новини” опинився перелік поправок до одного із законопроєктів про створення Defence City, поданих народними депутатами до другого читання. Пропонується розширити перелік резидентів, включивши підприємства літакобудування, що підпадають під дію Закону “Про розвиток літакобудівної промисловості”. Це дозволить офіційно включити до Defence City авіапідприємства, визначені Кабміном як критично важливі для економіки та оборони.

Щодо порогу доходу від оборонної діяльності, який є входом до Defence City,  пропонується знизити вимогу до 40-50%, враховувати річний, а не лише квартальний дохід, та включати в оборонний дохід виробництво й обслуговування авіатехніки, двигунів і компонентів. Без цього залишитися поза спецрежимом і втратити податкові пільги ризикують навіть гіганти на кшталт ДП “Антонов”. Також пропонується включати до Defence City підприємства, які беруть участь у міжнародних контрактах з експорту військових або подвійних технологій.

Крім того, йдеться про скасування обмежень щодо наявності податкового боргу, прострочення виконання контрактів або виплати дивідендів, оскільки у воєнних умовах це не завжди свідчить про ненадійність. На діяльність впливають обстріли, релокація та перебої постачання. Натомість пропонується дозволяти включення  до Defence City таких підприємств за умови погашення боргу протягом трьох років.

Інші поправки передбачають розширення податкових пільг на літакобудування (за умови реінвестування), митні преференції для критично важливого імпорту, державні гарантії та страхування експортних контрактів. Уточнюються й умови повернення пільг у разі втрати відповідності критеріям, зокрема заборона ретроспективних санкцій. Вивільнені кошти мають спрямовуватися на розвиток виробництва, модернізацію, науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи, впровадження нових технологій, підвищення кваліфікації персоналу та придбання прав інтелектуальної власності у сфері літакобудування.

Чи врахує парламент подані правки щодо авіаційного сектору – покаже час. Водночас зволікання або ігнорування потреб галузі може мати критичні наслідки: від неможливості забезпечувати технічну справність авіації ЗСУ до остаточного занепаду українського авіабудування та відтоку кваліфікованих кадрів.