Масові протести в Грузії тривають уже майже рік, попри арешти та штрафи. Заворушення не вщухають навіть у день місцевих виборів. Активістів, журналістів та правозахисників переслідують за участь у мітингах проти уряду, що призупинив переговори про вступ до ЄС. І репресії в цій країні викликали порівняння з сусідом Грузії росією, повідомляє AP, пише “Ультра Новини”.

Деталі

Протести у Грузії розпочалися, коли уряд призупинив переговори про вступ до Європейського Союзу. Цей крок відбувся після того, як давня правляча партія “Грузинська мрія” перемогла на виборах, як стверджувала опозиція – сфальсифіковано.

Мітинги тривають попри репресії з боку уряду за допомогою законів, спрямованих проти демонстрантів, правозахисних груп, неурядових організацій та незалежних ЗМІ, пише видання.

На ці вихідні, як вказано, заплановано ще більше протестів, які збігаються з місцевими виборами.

“Репресії в цій південнокавказькій країні з населенням 3,7 мільйона людей викликали порівняння з могутнім сусідом Грузії та колишнім імперським правителем росією, де президент володимир путін придушував інакомислення. “Грузинську мрію” звинувачують у спрямуванні країни в орбіту впливу москви”, – ідеться у публікації.

За словами заступника директора організації Human Rights Watch у Європі та Центральній Азії, ці жорсткі заходи є безпрецедентними в історії незалежності країни та невпинно посилюються. Human Rights Watch стверджує, що Грузія переживає “кризу прав”.

Але активне громадянське суспільство Грузії чинить опір, і питання стало таким, “хто першим кліпне оком”. Якщо це буде громадськість і громадянське суспільство, вони можуть прокинутися в авторитарній країні, наводяться у публікації слова одного з жителів країни.

Штрафи, побиття та тюремне ув’язнення

Жорстокі репресії загострилися після переважно мирних протестів наприкінці листопада 2024 року, коли протягом двох тижнів було затримано понад 400 осіб.

Щонайменше 300 повідомили про жорстоке побиття та інші випадки жорстокого поводження, повідомляє Amnesty International. Група стверджує, що значна частина випадків відбувається під час утримання під вартою і без свідків.

За даними Transparency International Georgia, антикорупційної організації, між квітнем 2024 року та серпнем 2025 року щонайменше 76 осіб зіткнулися з кримінальним переслідуванням під час протестів, понад 60 осіб було ув’язнено. Кількість переслідувань, ймовірно, зараз зросла, і десятки людей отримали великі штрафи.

Представник Human Rights Watch каже, що важко оцінити, скільки людей було оштрафовано, але він вважає, що це можуть бути тисячі. Штрафи виписуються автоматизовано, як-от стягнення плати за проїзд по автомагістралях та штрафи за порушення правил дорожнього руху, а влада використовує камери спостереження з розпізнаванням облич.

Влітку вісьмох лідерів опозиції було ув’язнено за обвинуваченням у відмові співпрацювати з парламентським розслідуванням, а ще двох було заарештовано пізніше за іншими звинуваченнями. Опозиція заявила, що ці арешти були політично мотивованими.

У серпні влада заморозила банківські рахунки семи правозахисних груп. Прокуратура стверджувала, що вони постачали демонстрантам таке спорядження, як маски, перцевий спрей та захисні окуляри, які використовувалися під час зіткнень з поліцією. Організації заявили, що спорядження було призначене для журналістів, які висвітлювали мітинги.

“Уряд намагається створити наратив про спроби повалення уряду, порушення конституції та вчинення саботажу та насильства”, – сказав Гурам Імнадзе з Центру соціальної справедливості, організації, чиї кошти були заморожені.

“Ще одна мета – “зупинити всіх незалежних суб’єктів у країні, обмежити або скоротити демократичні вільні простори в країні, (і) зробити незалежних суб’єктів, таких як неурядові організації, ЗМІ чи окремі активісти, нездатними підтримувати демократію”, – сказав він.

Прем’єр-міністр Іраклій Кобахідзе анонсував минулого місяця позов проти всіх, хто вважається таким, що підпадає під егіду Єдиного національного руху, радикальної опозиції та іноземного впливу: “Проти всіх. Проти всіх, кожного”.

Він стверджував, що протести організовані та фінансовані з-за кордону.

“Жоден іноземний агент не зможе дестабілізувати ситуацію в країні”, – додав він, посилаючись на законодавство, яке дозволяє називати неурядові організації, ЗМІ та окремих осіб “іноземними агентами”.

Заклик до тиску ЄС на уряд

Минулого місяця Human Rights Watch та інші міжнародні правозахисні організації закликали ЄС та його держави-члени “використати всі дипломатичні та правові інструменти, що є в їхньому розпорядженні, щоб чинити тиск на грузинських посадовців та представників судової влади, прокуратури та правоохоронних органів, причетних до порушень прав людини та переслідування правозахисників та активістів громадянського суспільства”.

Своєю чергою, чиновник Європейської комісії заявив AP, що “репресивні дії, вжиті грузинською владою, далекі від того, чого можна очікувати від країни-кандидата”.

“ЄС готовий розглянути повернення Грузії на шлях вступу до ЄС, якщо влада вживе переконливих кроків для подолання відступу від демократії”, – сказав чиновник.

Доповнення

Раніше “Ультра Новини” писав, що на місцевих виборах у Грузії 4 жовтня працюватиме 81 міжнародний спостерігач, що значно менше, ніж 1024 у 2021 році. ОБСЄ та авторитетні місцеві НГО відмовилися від спостереження через пізнє запрошення та законодавчі обмеження.