Міністр закордонних справ Естонії заявив, що випадкове падіння українських безпілотників на території країн НАТО є ціною, яку варто заплатити за знищення російських нафтопереробних заводів і військових баз. Про це повідомляє Financial Times, пише “Ультра Новини”.

Деталі

Як зазначає видання, останніми місяцями Київ значно збільшив кількість ракетних і безпілотних ударів великої дальності по цілях на території Росії, іноді вражаючи об’єкти за сотні кілометрів від лінії фронту в Україні.

У відповідь росія посилила застосування засобів радіоелектронної боротьби та інших контрзаходів, через що деякі українські безпілотники — особливо ті, що були спрямовані на балтійський порт Санкт-Петербург, — збивалися з курсу й вибухали на території країн НАТО.

“Звичайно, ми не раді таким інцидентам, — сказав Financial Times міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна. — Але ми не говоримо Україні припинити це”.

“Це удар по життєво важливій артерії путіна”.

У сусідній Латвії політичний скандал через реакцію влади на падіння безпілотників минулого місяця допоміг призвести до розпаду коаліційного уряду.

Доповнення

Естонія — найпівнічніша з країн Балтії та найближча до санкт-петербурга — також неодноразово фіксувала падіння українських безпілотників на своїй території. Минулого тижня на естонському полі було знайдено нерозірваний український безпілотник із бойовою частиною вагою 5 кг.

Цього року українські безпілотники також падали на території Литви та Фінляндії.

За словами Цахкни, російські звинувачення в тому, що країни Балтії нібито безпосередньо причетні до цих ударів і дозволяють Україні використовувати свій повітряний простір для їх здійснення, є “абсурдними” та свідчать про відчай кремля.

“Ми знаємо, що за останні два з половиною місяці тон оточення путіна змінився… Він уже не такий оптимістичний. Головна причина — економіка, адже ці удари в глибокому тилу завдають їй серйозної шкоди”.

В Україні цю кампанію часто називають у соціальних мережах “глибокими санкціями”, і Цахкна висловив своє захоплення такою назвою.

За словами міністра, кремль виглядає “глибоко занепокоєним” цими ударами, особливо через загрозу експорту через Балтійське море, який має велике економічне значення. До 60% російської нафти, що експортується, проходить через вузьку Фінську затоку.

Тим часом дефіцит пального став звичним явищем у багатьох регіонах росії. Недавні удари безпілотників по нафтових об’єктах у санкт-петербурзі та москві стали серйозним ударом по репутації Кремля, підірвавши його авторитет усередині країни.

Втім, на думку Цахкни, поки що передчасно вважати, що путін готовий до переговорів. Найімовірніше, російський президент лише ще більше заглибиться у власні стратегічні помилки.

Він також зазначив, що останні спроби європейських країн налагодити діалог із росією є хибними.

“путін уже протягом останнього місяця намагається втягнути Європу в переговори. Це потрібно йому, щоб виграти час. Використати Європу як можливість виграти час. Розділити нас”.

За словами Цахкни, кремль прагне зробити європейські держави не союзниками України, а “посередниками” у переговорах.

“Ймовірно, в Європейському Союзі знайдеться багато країн, які виступатимуть проти подальшого тиску на росію (за таких обставин), бо скажуть: “Якщо тривають переговори, а ми є посередниками, то маємо бути нейтральними”. Вони говоритимуть: “Мир уже близько”, “ось-ось буде укладена угода””.

“Це лише виправдання. І це дуже небезпечний шлях”.

Цахкна також вважає недоречними дискусії всередині ЄС про те, хто міг би представляти Союз на потенційних переговорах із Росією.

“Перш ніж Європа вирішить, хто представлятиме нас, ми маємо спочатку домовитися про головне послання, а вже потім обговорювати питання того, хто саме буде його доносити”.